Щороку в останню суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв трагічних подій – голодоморів 1921-1922, 1932-1933 та 1946-1947 років, що назавжди закарбовані у свідомості українського народу як найжахливіші сторінки історичного минулого. Пам’яті тих, хто помирав з думкою про шматочок хліба, у Рожищенському фаховому коледжі ЛНУВМБ іменні С.З.Гжицького було проведено відкриту виховну годину «Горить свіча… А може, то душа?» Запаливши Свічки Пам’яті як символ скорботи про мільйони життів наших співвітчизників, студенти ІV курсу спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» під керівництвом куратора Ольги Іванівни Чижевської нагадали присутнім сумні сторінки історії нашої країни та віддали данину пам’яті усім тим, хто став жертвами тих часів.
Студенти розповідали про найбільшу трагедію в історії людства, про страшну долю українського народу, яку забути не можна. Демонстрували слайди, короткометражні відеофільми, читали вірші, наводили спогади очевидців про те жахіття, яке пережили жертви голодомору.
У ході проведення заходу бібліотекарями коледжу була організована тематична книжкова виставка. У вестибюлі навчального корпусу за матеріалами Національного музею Голодомору-геноциду оформлено стенд «Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди».
Наш найсвятіший обов’язок – зберегти пам’ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених. Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, і молити Господа, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
Вшануймо ж пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей – наших земляків, без жалю винищених Голодомором! Вічна пам’ять загиблим і вічна слава Україні!
